Найдавніші звістки про українську народну картину «Козак Мамай»

Автор

Рахно Костянтин

доктор історичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (Опішне Полтавської області, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919

Найдавніші звістки про українську народну картину «Козак Мамай»

Анотація

На сучасному етапі етнологічних, культурологічних і мистецтвознавчих досліджень феномена українського народного мистецтва особливий пріоритет здобуває народна картина «Козак Мамай». Останнім часом висуваються додаткові аргументи на користь як східної, так і західної версії її ґенези, пропонуються нові версії походження її назви. Водночас залишається нез’ясованою низка ключових питань, зокрема, хронологія та зміст перших звісток про цю народну картину. У мистецтвознавчих працях про неї практично відсутня впорядкована історіографія.

У статті розглянуто перші згадки про народну картину «Козак Мамай», що датуються 1830–1860-ми роками. Вони належать українським, польським, російським, німецьким авторам. Серед них – відомі письменники, етнографи, історики, доля яких була пов’язана з Україною та місцями компактного проживання українців. Багато джерел введено в науковий обіг уперше. Тривалий час до дослідження народної картини «Козак Мамай» залучалася лише незначна частка цих звісток, яка фігурувала в працях мистецтвознавців у скороченому вигляді чи хибних перекладах. Решта свідчень залишалися невідомими. Це зумовило спотворення історії того, як ця народна картина потрапила в поле зору вчених і діячів культури. Віднайдені нові дані проливають світло на такі питання, як терени, на яких була поширена картина, соціальне середовище, у якому вона побутувала, її значення та місце в інтер’єрі традиційного українського житла, перелік авторів.

Ключові слова

«Козак Мамай», народна картина, народне малярство, історіографія, опубліковані джерела, етнологія, образотворче мистецтво.

Джерела та література

1. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии Николая Арандаренка, составленные в 1846 году : в трех частях. Полтава : типография Губернского Правления, 1849. Часть II. IV. 384, [1] c.
2. Бажан М. Твори в чотирьох томах. Київ : Дніпро, 1985. Т. 2. Переклади. 582 с.
3. Беккер В. Воспоминания о Саратовской губернии. Москва : типография Т. Т. Волкова и Комп., 1852. 76 с.
4. Білецький П. О. «Козак Мамай» – українська народна картина. Львів : друкарня ЛДУ, 1960. 32 с.
5. Бушак С. Козак Мамай: феномен одного образу та спроба прочитання його культурного ідентифікаційного коду. Київ : Родовід, 2008. 304 с.
6. Бушак С., Шиман К. Іноземці-дослідники українських народних картин типу «Козак Мамай». Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірник наукових статей. Ніжин : НКМ ім. І. Спаського, Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020. Вип. 29. Присвячується 400-річчю заснування Ніжинського реєстрового козацького полку та 395-річчю надання Ніжину магдебурзького права. С. 299–312.
7. Галаган Гр. П. Малорусский вертеп. Киевская старина. Киев, 1882. Т. IV. Октябрь. С. 1–38.
8. Гаццук М. Українська абетка. Москва  : друкарня Університецька, [1861]. VІ, 117 с.
9. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений. Москва : типография Т. И. Гаген, 1880. Т. 4. 826 с.
10. Грабовский М. Парк князя М. С. Воронцова в Киевской губернии. Современник. СанктПетербург, 1853. № 3. Март. С. 242–257.
11. Гребенка Е. Полтавские вечера. Библиотека для чтения, журнал словесности, наук, художеств, промышленности, новостей и мод. Санкт-Петербург, 1848. Т. 90. С. 211–238.
12. Грибовський В. В. Картина «Козак Мамай»: витоки образу й ногайські паралелі. Україна в Центрально-Східній Європі. Київ : Інститут історії України, 2021. Вип. 19–20. С. 285–334.
13. [Даль В.]. Русские сказки, из предания народнаго изустного на грамоту гражданскую переложенные, к быту житейскому принаровленные и поговорками ходячими разукрашенные Казаком Владимиром Луганским. Санкт-Петербург : типография А. Плюшара, 1832. Пяток первый. 201 с.
14. Данилевский Гр. Нравы и обычаи украинских чумаков (Очерки четырех времен года в Малороссии): (Из путевых заметок 1856 года). Библиотека для чтения, журнал словесности, наук, художеств, промышленности, новостей и мод. Санкт-Петербург, 1857. Т. 142. С. 119–158.
15. Де ля Фліз Д. П. Альбоми. Київ : Інститут укр. археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 1996. Т. 1. 244, [10] c.
16. Забашта Р. До питання генези картини «Козак-бандурист». «Козак Мамай», «Козак – душа правдивая»: методичні засади, нові джерельні матеріали та аспекти ідейно-образного ладу. Збірник наукових студій пам’яті докторки мистецтвознавства Валентини Рубан. Київ : Вид-во ІМФЕ, 2019. С. 260–297.
17. Забашта Р. Картини «Козак-бандурист», «Козак Мамай», «Козак – душа правдивая» у світлі нових досліджень. Студії мистецтвознавчі. Київ, 2020. Чис. 1/2. С. 42–56.
18. [Закревский Н]. Старосветский бандуриста: Малороссийские пословицы, поговорки и загадки и галицкие приповедки / собрал Николай Закревский. Москва : Университетская типография, 1860. VI, VIII, 628 с.
19. Кирчів Р. Ф. Український фольклор у польській літературі: період романтизму. Київ : Наукова думка, 1971. 275 с.
20. Костомаров Н. Записки о Южной Руси / издал П. Кулиш. Т. I-й. 1856 года. Отечественные записки. Учено-литературный журнал. Санкт-Петербург, 1857. Год девятнадцатый. С. 41–74.
21. Котляревский А. Гуляйпольцы. Отечественные записки. Учено-литературный журнал. Санкт-Петербург, 1851. Т. LXXVII. С. 1–47.
22. [Кулиш П.] Записки о Южной Руси / издал П. Кулиш. Санкт-Петербург : типография Александра Якобсона, 1856. Т. І. ІХ, 322 с.
23. Кулиш П. А. История воссоединения Руси. Санкт-Петербург : типография товарищества «Общественная польза», 1874. Т. І. От начала колонизации опустошенной татарским погромом Киево-Галицкой Руси до начала столетней козацко-шляхетской войны. III, II, 363 с.
24. Кулиш П. А. История воссоединения Руси. Санкт-Петербург : типография товарищества «Общественная польза», 1874. Т. ІІ. От начала столетней козацко-шляхетской войны до восстановления в Киеве православной иерархии, в 1620 году. VIII, 456 с.
25. Кулиш П. Огненный змей. Повесть из народных преданий. Киевлянин. Киев : Университетская типография, 1841. Кн. 2. С. 181–288.
26. Кулиш П. А. Повести. Т. 4. Майор; Потомки заднепровских гайдамак. Санкт-Петербург : типография П. А. Кулиша, 1860. [6], 325 с.
27. Куліш П. Твори. Львів : друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1910. Т. V. Повісти і оповіданя. 560 с.
28. Лазаревский Ал. Указатель источников для изучения Малороссийскаго края. Санкт-Петербург : типография губернского правления, 1858. Вып. I. II, 121 с.
29. Леопольдов А. Историко-статистическое описание Заволжского края Саратовской губернии (с картой). Материалы для статистики Российской империи, издаваемые, с высочайшего соизволения, при Статистическом отделении Cовета Министерства внутренних дел. Санкт-Петербург : типография Министерства внутренних дел, 1839. С. 83–123.
30. Марченко Т. Козаки-Мамаї. Київ ; Опішне : накладом Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, 1991. 80 с.
31. Материалы (письма, воспоминания, справки, выдержки из дел, записки и пр.). Ежегодник коллегии Павла Галагана. С 1-го октября 1901 года по 1-е октября 1902 года. Киев : типография И. И. Чоколова, 1902. Год 7-й. С. 401–420.
32. Мірза-Авакянц Н. Ю. З побуту української старшини кінця XVII віку. Записки Українського наукового товариства дослідування й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. Полтава, 1919. Вип. 1. С. 17–60.
33. [Номис М.] Українські приказки, прислівъя і таке инше. Збірники О. В. Марковича і других / спорудив М. Номис. Санкт-Петербург : друкарня Тиблена і К°, Куліша, 1864. 304, ХVІІ с.
34. Очерк Запорожца. Записки Одесского Общества истории и древностей. Одесса : гор. тип. сод. Х  Алексомати, 1867. Т. 6. С. 543–546.
35. Палей. Прибавления к Саратовским губернским ведомостям. Саратов, 1843. № 17. 24 апреля. С. 98–100.
36. Пассек В. Очерки России. Санкт-Петербург : типография Н. Степанова, 1840. Кн. ІІІ. 220, 38, 7 с.
37. Письма П. А. Кулиша к О. М. Бодянскому (1846–1877 г.г.). Киевская старина. Киев, 1898. Т. LX. Январь, февраль, март. С. 283–313.
38. Рахно К. До семантики імені козака-бандуриста в українському народному малярстві. Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій традиції: Збірник наукових праць науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ–Харків, 6 червня 2020 р.). Харків ; Київ : Видавець Олександр Савчук; НЦНК «Музей Івана Гончара», 2020. С. 164–172.
39. Рахно К. Легендарний народ «мамаї» та проблема походження назви української народної картини «Козак Мамай». Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: збірник наукових статей. Переяслав : Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», 2022. Вип. 22 (24). С. 98–109.
40. Сахаров И. Сказания русского народа, собранныя И. Сахаровым. Санкт-Петербург : типография Сахарова, 1841. Т. І. Книга первая, вторая, третья и четвёртая. [22], 82, [4], 128, [4], 276, [4], 82 с.
41. Свидницький А. Роман. Оповідання. Нариси.   Наукова думка, 1985. 576 с.
42. Скальковский А. Наезды гайдамак на Западную Украйну. 1733–1768. Одесса : городская типография, 1845. 230, IV с.
43. Скальковский А. Порубежники. Канва для романов. Одесса : в типографии Л. Нитче, 1850. Вып. IV : Повесть 1758–1760 годов. Ч. II. Ясыр. [8], 207 с.
44. Стороженко А. Заколдованный дуб: (Рассказ из крестьянского быта). Санкт-Петербург : типография А. К. Киркора, 1868. 67 с.
45. С[тороженко] А. Мамай. Изображение запорожца (К рисункам). Киевская старина. Киев, 1898. Т. LX. Март. С. 486–494.
46. С[торожен]ко Н. В. Очерк литературной деятельности А. Я. Стороженка. Киев : типография А. Я. Давиденко, 1886. 98, 38 с.
47. Cулимовский архив (семейные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей). ХVII–XVIII в. Киев : типография К. Н. Милевского, 1884. XXIV, 316 с.
48. Шевченко Т. Твори у п’яти томах. Київ : Дніпро, 1971. Т. 4. 376 с.
49. Ajewski K. Kolekcjonerstwo Konstantego Świdzińskiego. Z dziejów Biblioteki Ordynacji Krasińskich. Rocznik Biblioteki Narodowej. Warszawa : Biblioteka Narodowa, 2004. T. XXXVI. S. 21–78.
50. Ciechoński J. Pan starosta Zakrzewski. Kijow : nakładem Leona Idzikowskiego, 1860. VI, 157 s.
51. Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland: Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischer Beziehungen. München : Ukrainische Freie Universität, 1994. VIII, 299 S.
52. Grabowski M. Ogrody w Ukrainie. Athenaeum. Pismo zbiorowe poświecone historji, filozofji, literaturze, sztukom i t. d. Wilno : nakład i druk T. Glücksberga, 1842. Tom czwarty. S. 138–166.
53. Haxthausen August Freiherr von. Studien über die inneren Zustände, das Volksleben und insbesondere die ländlichen Einrichtungen Rußlands. Hannover : In der Hahn’schen Hofbuchhandlung, 1847. Zweiter Theil. VII, 584 S.
54. Kuziela Z. Die Ausländer über die Ukrainer. Ukrainische Rundschau. Wien, 1909. VII. Jahrgang. S. 27–34.
55. Łoski J. Biblioteka i Muzeum Świdzińskiego. Warszawa : w drukarni Gazety Warszawskiej, 1857. 83 s.
56. Mickiewicz A. Les Slaves: cours professé au Collége de France. Paris : au comptoir des imprimeurs – unis, 1849. Tome premier. IV, 419 p.
57. Nowosielski A. Pogranicze naddnieprzańskie: Szkice społeczności ukraińskiej w wieku XVIII. Kijów : nakładem Leona Idzikowskiego, 1863. T. II. 236 s.
58. Rulikowski E. Opis powiatu Wasylkowskiego pod względem historycznym, obyczajowym i statystycznym. Warszawa : drukarnia S. Orgelbranda, 1853. 243 s.
59. Rulikowski E. Zapiski etnograficzne z Ukrainy. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. Kraków, 1879. T. III. S. 62–166.
60. Tarsza E. Stannica Hulajpolska. Wilno : nakład i druk T. Glücksberga, 1841. T. 1. 153 s.
61. Tarsza E. Stannica Hulajpolska. Wilno : nakład i druk T. Glücksberga, 1840. T. 2. 129 s.

Конфлікт інтересів

Автор не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.