Романси Віталія Кирейка на вірші Тараса Шевченка (op. 128) в аспекті музично-герменевтичного підходу

Автор

Мартинюк Тетяна

докторка мистецтвознавства, професорка, завідувачка кафедри-професорка мистецької освіти і візуально-музичних практик Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5236-5990

Романси Віталія Кирейка на вірші Тараса Шевченка (op. 128)
в аспекті музично-герменевтичного підходу

Анотація

У статті розглянуто романси Віталія Кирейка на вірші Тараса Шевченка (op. 128) в аспекті музично-герменевтичного підходу. Наголошено, що загальний обсяг творів композитора в жанрах камерно-вокальної творчості налічує близько 100 романсів, серед яких твори на вір­ші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, М. Рильського, О. Олеся, Д. Павличка та ін. Романси-монологи на вірші Тараса Шевченка було створено в 1986 році. Метою статті є з’ясування семантичного поля взаємодії поетично-музичного мовлення в романсах В. Кирейка на вір­ші Т. Шевченка на засадах музично-герменевтичного підходу. Для дослідження романсів В. Кирейка на вірші Т. Шевченка в контексті музичної герменевтики застосовано аналітичні методи (музично-текстуальний, інтонаційний, гармонічний, жанровий, герменевтичний, «герменевтичного кола»), що дало змогу узагальнити специфіку процесу смислоутворення в музичних текстах романсів, а також виявити особливості стильового самовираження композитора.

Здійснено музично-герменевтичний аналіз кожного із шести романсів В. Кирейка на вір­ші Т. Шевченка. Так, триетапна інтерпретація сенсу романсу-монологу «Реве та стогне Дніпр широкий» засвідчила, що композитор глибоко розуміє поезію Т. Шевченка і втілює багатогранний образ Дніпра як національно-культурний символ. Розглянуто знакові властивості музичного мовлення, класифіковано та описано іконічні та знаки-індекси як засоби смисло­утворення. Речитативно-розповідний монолог «У всякого своя доля» є довершеним зразком поєднання глибини Шевченкової поезії з індивідуально-стильовими засобами виразності. Представлений аналіз музичного тексту (на основі методу «герменевтичного кола») доводить, що з мовно-смислового погляду він є багатошаровим та відображає глибину найгострішого за висловлюванням сатиричного, антигуманного змісту твору Т. Шевченка. Композиційні риси романсу відповідають безупинному наскрізному формоутворенню. Воно конкретизоване у відсутності структурної симетрії в побудові епізодів, вільності фіксації метричного розміру (парландо-речитативний ритм); ритмічній гнучкості, що залежить від довжини поетичного фразування. Відносно невеликий діапазон мелодики на основі виразних (речитативної природи) інтонаційних формул, інтенсивне гармонічно-фактурне оновлення є головним засобом смислових емоційно-образних змін. Узагальнено етнохарактерну іконічну, індексальну, символічну знаковість, у якій імітуються прийоми гри на народних інструментах (зокрема бандурі). Застосування методу «герменевтичного кола» у процесі дослідження музичного тексту трагічного монологу «Доля» спонукало до диференціації мелодико-ритмічних фігураційних формул, штрихів, прийомів фактурного дублювання, ускладнення акордового звучання, орнаментики, імітації виконавських прийомів і дало змогу узагальнити палітру іконічних та індексальних фортепіанно-бандурних знаків, що стали важливим каналом утворення смислу. Відображення філософських проблем буття людини в психологічній поезії Т. Шевченка здійснюється в романсах «Не женися на багатій», «Пророк», «Тече вода з-під явора» з ор. 128. Опанування цих романсів-монологів в аспекті герменевтичного підходу дозволило констатувати спільні тенденції всіх творів на рівнях характеру образного смислоутворення, характеру інтонування в драматургічному аспекті, композиційних особливостей та апеляції до знакової характеристичності музичного тексту.

Окреслено перспективи подальших наукових досліджень у вивченні романсів Віталія Кирейка на вірші Тараса Шевченка (op. 128) з метою осмислення творів у контексті загальної еволюції індивідуального стилю композитора.

Ключові слова

романс, монолог, Тарас Шевченко, Віталій Кирейко, музично-герменевтичний підхід, музична герменевтика, герменевтичне коло, знак, розуміння смислу тексту.

Джерела та література

1. Калініна А. С. Принципи співвідношення слова та музики у вокальних циклах композиторів другої половини ХХ століття: дис. <…> д-ра філософії : 025 – музичне мистецтво (02 – культура і мистецтво). Харків, 2022. 280 с.
2. Кирейко Віталій Дмитрович. Арії з опер та романси [Ноти] : навч.-метод. посібник для студентів мистецьких закладів вищої освіти ІІІ–IV рівнів акредитації / упоряд.: Шестеренко І. В. та Цюпак Карабалут В. А., ред. нотного тексту І. В. Шестеренко. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2024. 80 с.
3. Кир’янчук І. Пошуки ідеалу людини: шлях до віднайдення морально-естетичних цінностей у творчості Михайла Ореста і Тараса Шевченка. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2014. Вип. 47. С. 56–60.
4. Кошова І. Символ, колір, звук у поезії Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора…». Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. 2016. Вип. 23–25. С. 343–358. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lfk_2016_23-25_29 (дата звернення 20.02.2025).
5. Левицький В. Вірш Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора…»: особливості розгортання теми. Слово і Час. 2013. № 9. С. 20–24. URL : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/149317/04Levytsky.pdf?sequence=1(дата звернення 20.02.2025).
6. Ма Ши. Методика формування системного уявлення про національну музичну культуру в майбутніх учителів музичного мистецтва : дис. <...> д-ра філософії : 014 – середня освіта (музичне мистецтво). Одеса, 2023. 255 с.
7. Сунь Пенфей. Формування вміння семіотичної інтерпретації творів мистецтва в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики : автореф. дис. <...> канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2018. 23 с.
8. Творець чарівних мелодій : розповіді, вірші, есеї про видатного композитора сучасності Кирейка Віталія Дмитровича / упоряд. І. В. Лобовик. Київ : Криниця, 2002. 112 с. + 8 арк. фото. (Серія : «Моя книгозбірня»).
9. Ткачук О. Медіальний наратив поеми «Сон» Тараса Шевченка. Шевченкознавчі студії. 2011. С. 128–136.
10. Три літа. URL : http://litopys.org.ua/shevchenko/shev145.htm.
11. Цюпак Карабулут В. А. Актуалізація жанру обробки народної пісні у вокальній спадщині Віталія Кирейка. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2022. Вип. 42. С. 42–48.
12. Цюпак Карабулут В. А. Вокальна творчість Віталія Кирейка: виконавська актуалізація: наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту на здобуття творчого ступеня доктора мистецтва за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» (галузь знань 02 «Культура і мистецтво»). Київ, 2023. 119 с.
13. Цюпак Карабулут В. Камерно-вокальна спадщина Віталія Кирейка 2000-х років: світоглядні парадигми. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2022. Вип. 47. С. 102–109.
14. Цюпак Карабулут В. А. Національно-патріотичні мотиви вокальної творчості Віталія Кирейка 2000-х років. Ukraine. Europe. World. History and names in cultural and artistic reflections. 2022. С. 345–348. DOI : https://doi.org/10.31318/2786-8877.6.2023.291434.
15. Чамата Н. Вірш Тараса Шевченка «Пророк». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2014. Вип. 47. С. 168–170. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_47_44 (дата звернення 20.02.2025).
16. Шевченко Р. С. Трансформація звукообразу бандури у творчості М. Лисенка (на прикладі обробок народних пісень та солоспівів із циклу «Музика до “Кобзаря” Т. Шевченка»): дис. <...> д-ра філософії : 025 – музичне мистецтво. Львів, 2023. 522 с.
17. Шевченко Т. Сон (комедія). URL : http://litopys.org.ua/shevchenko/shev128.htm (дата звернення 20.02.2025).
18. Шестеренко І. В. Творчість Віталія Кирейка в аспекті біографічних досліджень : автореф. дис. <...> канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Львів, 2009. 24 с.
19. Шип С. В. Музична герменевтика : монографія. Суми : ФОП Цьома С. П., 2023. 137 с.
20. Шпильова Л. А. Драмогерменевтика як інноваційна технологія у професійній підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва. Young Scientist. 2019. № 11 (75). С. 233–235. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-50.
21. Штонь Г. Духовна структурованість вірша Шевченка. Слово і Час. 2019. № 3. С. 46–50.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.