Повернутись до журналу

Творчість Алли Сіренко періоду війни: конструювання національної ідентичності

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Кушнірук Ольга
Стор.:
45–65
УДК:
78.071.ІСір:316.73]:(477+41-44):355.01(477:470)“20”
DOI:
https://doi.org/10.15407/um-etnolog.2025.22.045
Бібліографічний опис:
Кушнірук, О. (2025) Творчість Алли Сіренко періоду війни: конструювання національної ідентичності. Українське мистецтвознавство, 22, 45–65.
Отримано:
07.07.2025
Рекомендовано до друку:
02.10.2025
Опубліковано
18.12.2025

Автор

Кушнірук Ольга 

кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна), запрошена дослідниця Кембриджського університету (Кембридж, Велика Британія).

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0766-2555

 

Творчість Алли Сіренко періоду війни:
конструювання національної ідентичності

 

Анотація

У статті проаналізовано композиторський і продюсерський досвід представниці української діаспори в Британії Алли Сіренко. Висвітлено важливі події життєвого й творчого шляху мисткині, які вплинули на становлення та самореалізацію її художньої особистості (здобуття музичної освіти за трьома спеціальностями в різних мистецьких центрах (Київ, Львів, Таллінн); закордонні стажування (Гетеборг, Любек, Кембридж); переїзд до Великої Британії; утілення власного музичного проєкту «Cirencester Festival»; постановка опери «Золотий пінгвін» у Королівській опері Британії; діяльність як художнього керівника концертного залу в Українському греко-католицькому соборі Лондона; заснування Української асоціації культури у Великій Британії (UCA – UK) із центром у Лондоні та очільництво її як президента; започаткування концертної серії «Дух України»).

На прикладі двох творів періоду війни – «Української фантазії» для скрипки, альта та симфонічного оркестру й «Елегії» для струнного секстету (або струнного оркестру) – розглянуто проблему конструювання національної ідентичності у творчості А. Сіренко. У першому творі осмислено тему національної єдності, державної цілісності України в різноманітті її регіональних відмінностей. Для цього маркером обрано прийом стилізації інтонацій козачка, коломийки та кримськотатарських наспівів, що гнучко й органічно взаємодіють у розвитку музичного матеріалу. Художня спрямованість «Елегії», присвяченої героїчному українському народу у війні росії проти України, пов’язується з авторськими роздумами про нинішній етап буття українців. Твір віддзеркалює процес зміни від трагізму ситуації через журливий спогад про мирне життя до згуртованості та рішучості йти до останку в боротьбі за визволення рідної землі. У такий спосіб елегія в тлумаченні А. Сіренко постає у філософському різновиді жанру із залученням хоральності як іножанрового елемента, досить типового для елегії.

Спеціального аналізу творчості української композиторки А. Сіренко ще не було здійснено, як, зокрема, і проблеми конструювання національної ідентичності в її музиці. Цим зумовлено новизну пропонованої статті.

У дослідженні, що належить до напряму історичного музикознавства (займається збереженням музичної культурної спадщини, відкриттям раніше невідомих художніх явищ, їх включенням в науковий і виконавсько-практичний обіг), застосовано такі методи: теоретичного аналізу й синтезу – для осмислення теоретичних розробок проблеми національної ідентичності у проєкції на музичне мистецтво; біографічний – для послідовного висвітлення етапів творчого формування Сіренко як композиторки і продюсерки; порівняння й цілісного музичного аналізу – для розгляду творів композиторки.

У висновках наголошується на унікальності постаті Алли Сіренко, що полягає в багатовекторності її творчого самовираження, сильному полі відчуття і ствердження української національної ідентичності в умовах проживання в іншій країні.

 

Ключові слова

українська музика, національна ідентичність, творчість композиторів діаспори, творчість А. Сіренко, фантазія, елегія.

 

Джерела та література

  1. Айвазовська О. Саша Кольцова: «Маєш наповнитися українським контентом, аби стати українцем, яким не був. А ми всі були так собі українцями». Опора – Громадянська мережа. 2024. 15 січня. URL : https://www.oporaua.org/vybory/sasha-kol-cova-mayesh-napovnitisya-ukrayins-kim-kontentom-abi-stati-ukrayincem-yakim-ne-buv-a-mi-vsi-buli-tak-sobi-ukrayincyami-25081 (дата відвідування 15 березня 2025 р).
  2. Корній Л. Проблема етнонаціональної ідентичності українського музичного мистецтва. Українське мистецтвознавство. 2019. Вип. 19. С. 6–16.
  3. Курчанова О. Елегія в музиці: досвід жанрового моделювання (на матеріалі творів російських та українських композиторів ХІХ–ХХ ст.) : дис. <…> канд. мистецтвозн. Харків, 2005. 219 с.
  4. Левкович М. Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти» 2023 року: огляд-рефлексія. Українська музика. 2023. Чис. 3–4 (46–47). С. 125–137. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-3-4-46-47-15.
  5. Новакович М. Галицька музика габсбурзької доби (1772–1918) в контексті явища національної ідентичності : автореф. дис. <…> д-ра мистецтвозн. Одеса, 2020. 33 с.
  6. Олійник С. Три напрямки «Контрастів». Zahid.net. 2017. 17 жовтня. URL : https://zaxid.net/tri_napryamki_kontrastiv_n1439128 (дата відвідування 15 березня 2025 р).
  7. Охітва Х. Національна ментальність та ідентичність у музиці: дефініції та кореляція понять. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: «Культурологія»). 2021. Вип. 38. С. 101–106.
  8. Соломонова О. Специфіка національної ідентифікації в українській академічній музиці від Миколи Лисенка до сучасності. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. 2024. Вип. 141. С. 8–25. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2024.141.319192.
  9. Швед М. Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики. Львів : Сполом, 2010. 438 с.
  10. Ярко М. Парадигма етнонаціональної ідентичності української музичної творчості як пріоритетна дослідницька проблема сучасного вітчизняного музикознавства. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. (Серія: «Мистецтвознавство»). 2013. № 2. С. 40–48.
  11. Assmann J. Cultural Memory and Early Civilization. Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge University Press, 2011. 319 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511996306.
  12. Baley V. «The Past Is My Beginning…»: On the Recent Music Scene in Ukraine. Contemporary Ukraine on the cultural map of Europe / ed. Larissa M. L. Zaleska Onyshkevych and Maria G. Rewakowicz. New York, 2009. P. 432–449.
  13. Smith A. D. The Ethnic Origins of Nations. Hierarchy, Covenant and Republic. Blackwell Publishing, 2008. 245 p.; укр. переклад: Сміт Ентоні Д. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт, республіка. Наукове видання. Київ : Темпора, 2009. 312 с.
  14. Smith A. D. National Identity. Reno; Las Vegas; London : University of Nevada Press, 1991. 226 p.; укр. перекл.: Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність/ пер. з англійської П. Таращука. Київ : Основи, 1994. 224 с.
  15. Ukraine and Ukrainians throughout the World: A Demographic and Sociological Guide to the Homeland and Its Diaspora / Ed. by Ann Lencyk Pawliczko. Toronto ; Buffalo ; London : University of Toronto Press, 1994. 508 p.

 

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

 


Використання штучного інтелекту

Не використовувався.


The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ