Повернутись до журналу

Арсеній Котляревський і київський костел Святого Миколая: штрихи до історії Національного будинку органної та камерної музики

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Шеремета Ірина
Стор.:
33–42
УДК:
78.071:780.651.3]+726](477)“197/199”
DOI:
https://doi.org/10.15407/um-etnolog.2025.22.033
Бібліографічний опис:
Шеремета, І. (2025) Арсеній Котляревський і київський костел Святого Миколая: штрихи до історії Національного будинку органної та камерної музики. Українське мистецтвознавство, 22, 33–42.
Отримано:
07.07.2025
Рекомендовано до друку:
02.10.2025
Опубліковано
18.12.2025

Автор

Шеремета Ірина

молодша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етномузикології ім. М. Т. Рильського (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8484-2026

 

Арсеній Котляревський і київський костел Святого Миколая:
штрихи до історії Національного будинку органної та камерної музики

 

Анотація

У статті висвітлено діяльність Арсенія Котляревського зі створення Національного будинку органної і камерної музики України на базі костелу Святого Миколая. Цей костел було збудовано в Києві 1909 року за проєктом архітектора В. Городецького в стилі неоготики з елементами модерну за інноваційними технічними рішеннями того часу. Будівля має характерні готичні риси. У 1938 році радянська влада закрила костел, парафію було ліквідовано, а будівлю переобладнали під склад і технічні приміщення. Унаслідок пожежі 1943 року та дії ґрунтових вод костел був значно пошкоджений. До 1970-х років він перебував у напівзруйнованому стані, але залишався важливою архітектурною домінантою міста.

У 1969 році в Києві оселився видатний органіст, музикознавець, педагог і культурний діяч А. М. Котляревський (1910–1994). Він організував і очолив клас органа в Київській консерваторії, де підготував плеяду видатних органістів. Музикант активно розвивав інтерес київської публіки до органної музики, пропагував її серед композиторів. Зростало усвідомлення потреби створення органного залу в Києві, але для реалізації потрібна була підтримка владних структур. Підготовка до Олімпійських ігор 1980 року дала поштовх для реставрації костелу Святого Миколая, що його, завдяки лоббі А. Котляревського, 13 лютого 1979 року Рада Міністрів СРСР офіційно передала під Республіканський (нині – Національний) будинок органної та камерної музики (РБОКМ).

Реставрація органного залу затрималась, урочисте відкриття відбулося в січні 1981 року. Новий орган, виготовлений уславленою фірмою Rieger-Kloss, був спеціально адаптований до архітектури костелу. Інструмент мав 55 регістрів, диспозицію яких склав особисто А. Котляревський. На цьому інструменті чудово звучали як твори Й. С. Баха, так і музика романтиків чи сучасних композиторів. Одним з перших творів прозвучала «Ода музиці» Л. Дичко. А. Котляревський всіляко заохочував створення українськими композиторами органного репертуару.

А. Котляревський був художнім керівником РБОКМ з моменту відкриття й до 1986 року, а в 1982–1984 роках ще й директором закладу. За цей час костел Святого Миколая став важливою концертною локацією з особливою атмосферою. А. Котляревський вважав, що цей зал мав потенціал стати академічним центром органної музики, але його діяльність ускладнювалася бюрократією та зайвою увагою чиновників.

У 1985 році призначили нового директора РБОКМ, розпочалися конфлікти. Останні роки життя для А. Котляревського були складними: його зневажали, витісняли з власного «дітища». Врешті, музиканта звільнили нібито через скорочення посади художнього керівника.

А. Котляревський помер 18 грудня 1994 року, не доживши до численних негараздів, що спіткали Національний будинок органної і камерної музики України по його смерті. Попри все, саме його титанічні зусилля в 1970-х роках стали вирішальними для збереження цієї архітектурної перлини Києва. Спадщина А. М. Котляревського – це не лише українська органна школа, а й порятунок визначної історичної пам’ятки національного значення – київського костелу Святого Миколая.

 

Ключові слова

Арсеній Котляревський, Національний будинок органної та камерної музики України, українська органна школа, органна музична культура.

 

Джерела та література

  1. Арсеній Котляревський: органіст, музикознавець, педагог. Статті, матеріали, спогади / [упоряд. О. І. Котляревська] ; Нац. муз. академія України ім. П. І. Чайковського. Львів : Растр-7, 2016. 373 с.
  2. Булибенко Г. Арсеній Миколайович Котляревський. Київський період життя. Українська музика. 2000. Вип. 29.
  3. Каліберда С. Органи Львова і Галичини: Історія та сучасність. Львів : Апріорі, 2014. 448 с.
  4. Котляревський А. Концертний зал. Музика. 1981. № 3. С. 8.
  5. Приседська В. «Коли орган горить, він плаче як дитя»: Історія органу Миколаївського костелу [інтерв’ю з О. Дмитренко]. BBC News Україна. 7 вересня 2021. URL : https://www.bbc.com/ukrainian/features-58473270 (дата звернення: 01.07.2025).

 

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

 


Використання штучного інтелекту

Не використовувався.


The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ