Повернутись до журналу

Слобідське багатоголосся в сучасних записах народних пісень побутової тематики / анотація, упорядкування та нотне транскрибування Людмили Єфремової

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Стор.:
132–150
Бібліографічний опис:
Слобідське багатоголосся в сучасних записах народних пісень побутової тематики / анотація, упорядкування та нотне транскрибування Людмили Єфремової. Українське мистецтвознавство, 2024, 21, 132–150.
Отримано:
20.06.2024
Рекомендовано до друку:
07.11.2024

 

Слобідське багатоголосся в сучасних записах народних пісень побутової тематики / анотація, упорядкування та нотне транскрибування Людмили Єфремової

 

Анотація

У публікації представлено записи народних пісень побутової тематики (мелодії та тексти) з різних населених пунктів сучасної Харківщини, зроблені учасниками проекту «Поліфонія» на чолі з Міклошем Ботом, транскрибовані авторкою цього допису. Цінність записів полягає у фіксації стану народної піснетворчості краю першого десятиліття ХХІ ст., яка представляє унікальний тип уповільненого багатоголосся Слобідщини в його розмаїтті, свідчить про збереженість традиційного репертуару.

Завдання проекту «Поліфонія» (https://www.polyphonyproject.com/uk) полягало в збиранні, нагромадженні, високоякісній фіксації найсучаснішою апаратурою на відео та багатоканальне аудіо зразків традиційного співу українських народних пісень, переважно із сільського середовища. Зібрані матеріали було представлено у відкритий доступ широкій аудиторії слухачів, поціновувачів пісенної спадщини українців, науковців-дослідників. Багатоканальний запис дозволяє прослуховувати кожен голос окремо. До записів додано транскрипцію текстів пісень. Створено також онлайн-карту, за якою можна визначити географічні орієнтири сеансів запису народних пісень, що охоплюють більшу частину Півдня, Півночі та Сходу України. Крім керівника проекту Міклоша Бота, у ньому брали участь кілька зарубіжних фольклористів та переважно молода генерація українських збирачів і дослідників.  

У вересні 2018 року учасниці проекту «Поліфонія» дослідниці Галина Лук’янець та Сусанна Карпенко провели низку сеансів багатоканального звукозапису в селах різних районів Харківської області за участю відомих харківських фольклористів. За наявними матеріалами простежимо маршрут експедиції та ознайомимося з транскрипціями позаобрядових пісень побутової тематики.

Експедицію було розпочато 20 вересня 2018 року в селі Лиман Зміївського (нині Чугуївського) району в центрі області, відомому народнопісенними скарбами, де свого часу пісні записували Олександр Стеблянко, Віра Осадча, Наталія Олійник та інші харківські фольклористи. Учасники проекту записали тут ліричні пісні й балади родинно-побутової (№ 1) та любовної (№ 2) тематики з насиченим октавно-терцієвим двоголоссям, рясними розспівами основних складів тексту, частим застосуванням частки «же».

Наступного дня було проведено сеанс звукозапису в улюбленому фольклористами селі Киселі Первомайського (нині Лозівського) району, що розташоване південніше. У ньому взяли участь Віра Осадча, Михайло Хай та інші фольклористи. Зауважмо, що тут зафіксовано переважно пісні любовної тематики. Звертає на себе увагу простіше двоголосся в народних баладах (№ 3), але збагачене частим глісандуванням, порівняно з пісенною лірикою, насичене розспівами, огласовками складів текстів, словоперериваннями, додаванням частки «жи» в кінці рядків строф (№ 4).

22 вересня експедиція відвідала селище Кегичівка Кегичівського (нині Берестинського) району на південному заході Харківської області. Районний статус містечка відчутно вплинув на скорочення народнопісенного репертуару виконавців. Серед фіксацій необрядового фольклору привертає увагу балада «Калина-малина» з тужливою мелодією та прозорим октавно-терцієвим двоголоссям (№ 5). Через день учасники проекту були вже в селі Піски-Радьківські Борівського (нині Ізюмського) району на сході досліджуваної області. Тут також записано небагато позаобрядових пісень. Розлоге двоголосся слобідського типу наявне в пісні «А в полі береза» (№ 6).

Рухаючись на північ, 25 вересня учасники проекту (Міклош Бот, Мирослава Вертюк, Наталія Олійник) провели сеанси запису у двох населених пунктах. Спочатку завітали до села Вишнева Балаклійського  району. Тут було записано чимало пісень, переважно розповсюджених у репертуарах сучасних виконавських колективів з домінуванням чотирирядкової строфіки без особливих ознак слобідського уповільненого співу. Основну увагу привертає розгалужене триголосся, поліфонічність голосів, притаманна фольклору степових регіонів (№ 7, № 8). Того ж дня експедиція завітала до селища Печеніги Печенізького (нині Чугуївського) району. У піснях, переважно родинно-побутової тематики, тут знову наявні ознаки центральнослобідського уповільненого співу з розспівуванням складів тексту, елементами поліфонічності (№ 9, № 10).

26 вересня записувачі потрапили в село Гетьманівка Шевченківського (нині Куп’янського) району, де знайшли справжню скарбницю багатоголосного співу, який, залежно від пісні, мав свою специфіку – від простого двоголосся до слобідського уповільненого виконавства з триголосною фактурою та елементами поліфонії, як-от, у пісні з обрядовим корінням «Косарі косять» (№ 13). У двоголоссі відбувається рух терціями, квінтами та октавами, прикрашений частим глісандуванням (№ 11). У народній баладі «Ой піду я в ліс по дрова» значної ваги набуває поліфонічне співвідношення голосів (№ 12).

Останнім місцем запису було село Писарівка Золочівського (нині Богодухівського) району. Гурт співачок виконав низку народних балад та пісень з побутової лірики, переважно любовної тематики. У баладах (№ 14) багатоголосся скромніше, у родинно-побутовій ліриці сольний заспів має надзвичайно примхливе інтонаційне наповнення (№ 15), триголосну фактуру і лише зрідка рясні словопереривання та конкатенацію, притаманні уповільненому співочому стилю Наддніпрянщини (№ 16).

Таким чином, у записах проекту «Поліфонія» представлено сучасний зріз виконавської традиції різних районів Харківщини в позаобрядовій пісенній ліриці та ліро-епіці. Підтверджено збереженість давніх жанрів і творів народнопісенного мистецтва, існування характерного центральнослобідського типу гуртового співу в його різноманітних проявах.

 

Ключові слова

Харківщина, проект «Поліфонія», багатоканальний запис, багатоголосся, традиція, сучасний стан.

Конфлікт інтересів

Упорядниця не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цього матеріалу.

 


Використання штучного інтелекту

Не використовувався.


The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ