Екранний образ в історичному часі: механізми (ре)конструювання змісту (соціокультурний контекст)

Автор

Черков Георгій

кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв і культурології ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, доцент кафедри кінознавства Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого (Київ, Україна).

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5057-1691

Екранний образ в історичному часі: механізми (ре)конструювання змісту (соціокультурний контекст)

Анотація

У статті розглянуто особливий аспект сприйняття екранного образу – діапазон трактувань, які виникають протягом існування екранного твору. У центрі уваги – механізми конструювання та деконструювання змісту (сенсу) екранного твору впродовж історії в широкому соціокультурному контексті.

Мистецький твір як форма естетичного осмислення дійсності конструює сенс утілених подій чи явищ, стає меседжем для широкої аудиторії. Уже на цьому рівні закладено суб’єктивність і об’єктивність у співвідношення факту і вигадки. Сприйняття твору також поєднує категорії суб’єктивного та об’єктивного: критерії мистецької цінності, специфіка різних аудиторій, чинники формування суспільної думки, зацікавленість певних груп тощо.

У ретроспективі історичного часу фільм стає і артефактом, носієм відомостей про минуле, і об’єктом для нових трактувань. Екранний твір для кожної епохи щоразу постає в контексті нових умов (соціальних, економічних, політичних та ін.). Кожна епоха лишає свій слід інтерпретацій, з яким «передає» твір прийдешнім поколінням. У цій «діалогічності» епох зміст твору ніколи не набуває усталеності.

На думку автора статті, кінематограф відкриває особливу можливість ретроспективно спостерігати інтерпретацію кінотекстів упродовж епох і досліджувати механізми сприйняття в масовій свідомості. Історія кіно в певному сенсі є галереєю інтерпретацій екранних творів. Екранний твір по суті являє собою відкриту систему змісту, яка характеризується варіативністю комбінації і зіставлення елементів, обраних як домінуючих для відповідного змістоутворення.

У статті на прикладах продемонстровано, як з окремих змістовних фрагментів щоразу переконструюється нове ціле, відбувається «фрагментація» матеріалу твору, перебудова, зміщення акцентів. Можна казати про «життя» кінотворів у масовій свідомості у формі уявлень про ці твори, «трансльованих» образів, здатних до змін у часі. Це дає підстави вбачати іманентну властивість екранного мистецтва в його здатності до специфічного «блукаючого» змістоутворення, що дає додатковий матеріал для осмислення феномена екранного образу.

Це складний комплекс питань, розв’язання яких є актуальним для сучасного мистецтвознавства і для вивчення художньої культури в цілому.

Ключові слова

кіномистецтво, міф, екранний образ, інтерпретація, історія кіно, масова свідомість.

Джерела та література

1. Бондаренко Ю. Соціальний міф як об’єкт соціологічного аналізу: теоретичний аспект. Соціологічні студії. 2013. № 1 (2). С. 32–36.
2. Медіаосвіта і медіаграмотність: підручник / ред.-упоряд. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за наук. ред. В. В. Різуна. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.
3. Соколова О. В. Соціальний міф як соціокультурний конструкт. Концепти соціокультурної трансформації сучасного суспільства: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих вчених та науковців (Одеса, 24–25 травня 2019 р.). C. 38–39. URL :http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/17129/1/Socolova.pdf.
4. Стасевська О. А. Історична пам’ять та соціальний міф як форми інтерпретації минулого. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2019. № 1 (40). С. 165–181. DOI : https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155891.
5. Хоменко Г. І. Жак Дерріда: свобода інтерпретації як (не)можливість. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. 2018. Вип. 78. С. 165–173.
6. Шаповал Ю., Нагорна Л., Бойко О. та ін. Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід / за заг. ред. Ю. Шаповала. Київ : ІПІЕНД, 2013. 600 с.
7. Bakhtin M. M. Speech Genres and Other Late Essays / Trans. Vern W. McGee. Austin. Texas : University of Texas Press, 1986. DOI : https://doi.org/10.7560/720466.
8. Everding G. Historical movies help students learn, but separating fact from fiction can be challenge. 2009. August 4. URL : https://source.wustl.edu/2009/08/historical-movies-help-students-learn-but-separating-fact-from-fiction-can-be-challenge/.
9. Grainge P. (ed.). Memory and popular film. New York : Manchester University Press, 2003. 262 p.
10. Levich M. Interpretation in History: Or What Historians Do and Philosophers Say. History andTheory.  1985. Vol. 24. No. 1. P. 44–61. DOI : https://doi.org/10.2307/2504942.
11. McCullagh Cait Behan. Historical Instrumentalism. History and Theory. 1973. Vol. 12. No. 3.  P. 290–306. DOI : https://doi.org/10.2307/2504718.
12. McCullagh Cate Behan. Interpretation in History. Australian Journal of Politics and History. August 1971. Vol. 17. Issue 2. P. 215–229. DOI : https://doi.org/10.1111/j.1467-8497.1971.tb00838.x.
13. Moller S. Experiencing History in Film. An Empirical Study of the Link between Film Perception and Historical Consciousness. 23.11.2018. URL : https://film-history.org/issues/text/experiencing-history-film.
14. Rosenstone R. A. The Historical Film as Real History. Film-Historia. 1995. Vol. V. No. 1. P. 5–23.
15. Shepherd D. A Feeling for History? Bakhtin and “The Problem of Great Time”. The Slavonicand East European Review. 2006. Vol. 84. No. 1. P. 32–51. DOI : https://doi.org/10.1353/see.2006.0149.
16. Stringe J. Raiding the archive: film festivals and the revival of Classic Hollywood. Memoryand popular film / Paul Grainge (ed.). Manchester University Press. 272 p.
17. Umanath S. Positive and Negative Effects of Monitoring Popular Films for Historical Inaccuracies. URL : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/acp.2827.

Конфлікт інтересів

Автор не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.