«Енеїда» Івана Котляревського: особливості музичного втілення (на прикладі опер Ярослава Лопатинського та Миколи Лисенка)

Автор

Сікорська Ірина

кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3485-9206

«Енеїда» Івана Котляревського: особливості музичного втілення
(на прикладі опер Ярослава Лопатинського та Миколи Лисенка)

Анотація

У статті здійснено спробу виявити деякі спільні й відмінні особливості музичної інтерпретації опер «Еней на мандрівці» Ярослава Лопатинського (1906, лібрето Миколи Курцеби) та «Енеїда» Миколи Лисенка (1910, лібрето Людмили Старицької-Черняхівської) на сюжет «Енеїди» Івана Котляревського шляхом їх порівняльного аналізу. Спільною рисою обох творів є яскраве національне забарвлення, фольклорна основа музичної мови (від прямого цитування, узагальнення типових інтонацій українських пісень і танців до моделювання в музиці зворотів живої української мови).

Обидва композитори керувалися принципом узагальнення через жанр – створення музичної характеристики героїв за допомогою відповідної жанрової (найчастіше жартівливої чи танцювальної пісні або її моделювання чи стилізації). Часто композитори вдавалися до прийому звукової асоціації, вводили в музику добре знайомі фрагменти творів різних композиторів і стилів, часто в травестійному потрактуванні.

При численних збігах, викликаних сюжетом, суттєві відмінності спричинені різним концептуальним спрямуванням. М. Лисенко мав на меті створення побутової лірико-комічної опери, спорідненої з традиціями національного музичного театру. «Енея на мандрівці» Я. Лопатинського було зорієнтовано на західноєвропейську оперету (фривольність, легковажність героїв, традиційні три дії, панування аріозності та куплетної форми). Водночас опера Я. Лопатинського тяжіла також до комічної опери західних зразків (відсутність розмовних діалогів, наскрізний розвиток дії, великі хорові фінали, буфонада тощо).

«Енеїда» М. Лисенка була більш глибокою, масштабною, вирішувала серйозніші завдання. «Еней на мандрівці» Я. Лопатинського був більш камерним, аріозність у ньому позначена рисами сентиментальності.

Так, і Я. Лопатинський, і М. Лисенко, спираючись на національне підґрунтя, продемонстрували відмінні творчі орієнтації та значно збагатили жанр національної комічної опери.

Ключові слова

поема «Енеїда» Івана Котляревського, комічна опера, «Еней на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Енеїда» Миколи Лисенка, інтерпретація, збіги та розбіжності.

Джерела та література

1. Архімович Л., Гордійчук М. Микола Лисенко. Життя і творчість. Київ : Музична Україна, 1992. 256 с.
2. Горбунова І. Засоби пародіювання в сатиричній опері Миколи Лисенка «Енеїда». Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. Київ : НМАУ, 2020. Вип. 2–3 (47–48). С. 7–20. DOI : https://doi.org/10.31318/2414-052x.2-3(47-48).2020.213391.
3. До 105-ї річниці написання опери Миколи Лисенка «Енеїда». Музей видатних діячів української культури. 16 жовтня 2015. URL : https://web.archive.org/web/20180120214108/https:/mvduk.kiev.ua/?p=2873. (Дата звернення 22.05.2023).
4. Житецький П. «Енеїда» Котляревського: в зв’язку з оглядом української літератури XVIII ст. Київ : друкарня акціонерного тов-ва «П. Барський», 1909. 120 с.
5. Кароль М. Опера «Енеїда» Миколи Лисенка: особливості інтерпретації літературного прообразу. Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. 2017. № 4 (37). С. 35–46.
6. Котляревский И. «Малороссійская Енеида. В трех частях. С приобщением малороссійских слов как содержащихся в оной, так и весьма многих других. Санкт-Петербург : Иждивением М. Парпуры, 1798. 176 с.
7. Курцеба М. «Еней на мандрівці». Лібрето до комічної опери Ярослава Лопатинського. Львів, 1913. 11 с.
8. Марковський Є. Найдавниший список «Енеїди» І. П. Котляревського й деяки думки про генезу цього твору. Київ : Друкарня УАН, 1927. 184 с.
9. Мороз М. Іван Котляревський. Бібліографічний покажчик. 1798–1968. Київ : Наукова думка, 1969. 287 с.
10. Музична україністика : сучасний вимір. Вип. 7 : Постать Миколи Лисенка в європейському й національному історико-культурному процесі. Київ : ІМФЕ, 2012. 440 с.
11. Муха А. Музично-театральна творчість. Історія української музики. Київ : Наукова думка, 1990. Т. 3. С. 140–191.
12. Раєвська Ю. Інноваційні моделі українського театру 1910-х – початку 1920-х років. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України ; редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін. Київ : Інтертехнологія, 2006. С. 103–158.
13. Семенюк О. Трансформація оперного жанру на прикладі опери «Енеїда» М. Лисенка: історичний контекст та музичні впливи. Міжнародні наукові інтернет-конференції. 2023. 23 травня. URL : https://www.economy-confer.com.ua/full-article/4599/
14. Сікорська І. Традиції та інновації оперної творчості першої третини ХХ століття в європейському контексті: нові погляди, матеріали : колективна монографія. Книга 1. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (готується до друку).
15. Сікорська І. Українська комічна опера: генезис, тенденції розвитку : дис. <…> канд. мистецтвознавства Спец. 17.00.02 – Музичне мистецтво. Київ : КДК, 1994. 257 с.
16. Сікорська І. Українська комічна опера: ґенезис, тенденції розвитку: автореферат дис. на здобуття <…> канд. мистецтвознавства. Київ : ІМФЕ 1994. 24 с.
17. Скорульська Р. «Енеїда». До авторства лібрето. Музика. 2000. № 6. С. 28–29.
18. Соломонова О. «И когда смеется лицо – вместе с ним не веселится ум: смеховое зазеркалье русской музыкальной класики». Киев : Задруга, 2006. 380 c.
19. Черкашина-Губаренко М. Музика і театр на перехресті епох : у 2 т. Київ : Наука, 2002. Т. 1. 182 c.
20. Щетинський О. Моя версія «Енеїди» М. Лисенка. Музика. 2013. № 1. С. 58–59. 

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.