Навіть у катакомбах – на світовій орбіті. Театральний Харків у перший рік повномасштабної війни

Автор

Щукіна Юлія

кандидатка мистецтвознавства, доцентка, завідувачка кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського (Харків, Україна).

ORCID ІD: https://orcid.org/0000-0001-8329-6828

Навіть у катакомбах – на світовій орбіті. Театральний Харків
у перший рік повномасштабної війни

Анотація

У статті розглядаються події в житті державних і приватних театрів Харкова в перший рік повномасштабної російсько-української війни, а саме: відкладені й нездійснені прем’єри, загроза руйнування будівель театрів та мистецьких навчальних закладів, виступи перед глядачами в безаналогових форматах, релоковані театри Харкова; ідеологічний ребрединг театрів, зміни в репертуарній політиці, серед них – питання мови театру, створення самими творчими колективами оригінального репертуару під впливом реалій військового часу (фронтова вистава в жанрі народного фарсу «Нехай щастить!» у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, вистава «CODE_UA» Театр «057», документальні читки й політичні перфоменси Театру «Варта»). Аналізується міжнародна активність театрів Харкова в часі повномасштабної війни, зокрема перша в історії театрального Харкова практика довготривалого поділу трупи Харківського національного театру опери та балету імені М. Лисенка (Схід Опера) на дві частини: ту, що лишилася виступати перед харків’янами, і ту, що вирушила в річний гуманітарний тур «Європейський шлях» країнами Євросоюзу. Також простежено виступи Театру ім. Т. Г. Шевченка з антидиктаторською виставою «Калігула» на фестивалях в Єгипті та Іраку; покази Театром ім. Т. Г. Шевченка і Харківським театром ляльок ім. В. А. Афанасьєва вистав, що віддзеркалюють життя під окупацією: «Хлібне перемир’я» С. Жадана, «Я – норм» Н. Захоженко в містах України та Польщі, Франції, Німеччині). Прослідковано сплеск мистецьких фестивалів із театральною складовою як важливий елемент культурного опору воєнній пропаганді загарбників. Визначено обставини, у яких у квітні 2022 року відновив і продовжив свою діяльність (навчальну, концертну, наукову, проєктну) Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.

Висновки. У розвідці з’ясовано, що в умовах першого року повномасштабної війни театральне життя Харкова, розташованого на лінії вогню, виявилося значущим інструментом у боротьбі суспільства за свою національну та гуманістичну ідентифікацію. Критичні обставини підштовхнули театри до безаналогових в їх історії альянсів із театрами закордону та України, а також до міжнародної фестивальної активності.

Ключові слова

театральна культура України, театри Харкова, російсько-українська війна, релоковані театри, театральні фестивалі, театральна та музична освіта Харкова, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.

Джерела та література

1. Васильєв С. Театр болю та мужності. Арт-курсив. 2023. № 9. С. 6–9.
2. Дорофєєва О. Діяльність Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва під час повномасштабного вторгнення. Філософія і гуманізм. 2023. № 1 (17). С. 5–12.
3. Різдво в окопах: чи святкують захисники Харкова та які настрої у військових. АТН. 2022. 25 грудня. URL : https://atn.ua/kharkiv/rizdvo-v-okopakh-chy-sviatkuiut-zakhysnyky-kharkova-ta-iaki-nastroi-u-vijskovykh-388223/.
4. Щукіна Ю. Червона заграва над Харковом: «Маклена Граса…» у 100-річчя театру «Березіль». Proascenium. Театрознавчий журнал. 2022. № 1–3 (62–64). С. 34–42.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.