Політика використання штучного інтелекту

1. Загальні положення

1.1. Щорічний збірник наукових праць «Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії» у питаннях відповідального застосування інструментів штучного інтелекту (ШІ) у дослідницько-видавничій діяльності дотримується Рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в науковій комунікації, розроблених Європейською асоціацією наукових редакторів, Рекомендацій щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти, розроблених Міністерством освіти і науки України, а також внутрішніх положень, що регламентують діяльність установи-співзасновника та співвидавця журналу – Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

1.2. Щорічний збірник наукових праць «Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії» визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту у процесі підготовки авторами наукових матеріалів за умови обов’язкового дотримання принципів академічної доброчесності.

2. Використання ШІ авторами

2.1. Інструменти штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або співавторами статей і не можуть замінювати науковий аналіз, інтерпретацію результатів чи формулювання висновків.

2.2. Автори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту лише як допоміжні засоби, зокрема для:

• пошуку джерел та історіографії з теми (за умов перевірки реальності їхнього існування та власне авторського їх аналізу);
• перекладу анотацій (за умов авторської перевірки його коректності);
• мовного та стилістичного редагування і технічного форматування тексту;
• оформлення списків джерел та літератури, а також англомовних References відповідно до прийнятого у збірнику стилю;
• базової обробки ілюстративних матеріалів (наприклад, ретушування, поліпшення якості чи графічної подачі), виключно за умов, що таке використання ШІ чітко вказується і не створює недостовірних, спотворених чи неетичних зображень.

2.3. Автори несуть повну відповідальність за:

• точність та оригінальність поданого матеріалу;
• відсутність плагіату та порушень авторських прав;
• коректність усіх тверджень, даних і посилань, незалежно від використання ШІ.

2.4. За вимогою редакції автори зобов’язані чесно зазначити, чи застосували інструменти ШІ, задекларувавши про це у відповідній рубриці «Використання штучного інтелекту», що вказується в кінці рукопису на етапі його надсилання до редакції.

3. Використання ШІ рецензентами

3.1. Рецензування наукових рукописів передбачає академічну доброчесність та персональну відповідальність експертів за їхні відгуки і коментарі.

3.2. У процесі рецензування інструменти ШІ не повинні застосовуватися рецензентами через ризики порушення конфіденційності, створення неекспертної оцінки чи неправдивої інформації.

3.3. Рецензентам забороняється завантажувати свої форми рецензування в будь-які засоби ШІ, навіть із метою покращення мови та читабельності.

4. Використання ШІ редакцією

4.1. У разі підозр на недоброчесне використання авторами інструментів штучного інтелекту, відсутності чіткого зазначення ступеня його застосування редакція має право використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення слідів ШІ та запитувати у авторів історію генерування для підтвердження оригінальності.

4.2. Використання редакцією автоматизованих програмних засобів для виявлення недоброчесних маніпуляцій з текстом чи зображеннями обов’язково контролюється відповідальною за це людиною.

4.3. За умов встановлення недоброчесного використання ШІ, редакція збірника має право відмовити в публікації і повідомити про таке порушення афілійовану установу автора або ж відкликати вже оприлюднену статтю із зазначенням причини такої ретракції.

5. Заключні положення

5.1. Подання рукопису до збірника означає, що автори ознайомилися з цією політикою, погоджуються з нею та несуть повну відповідальність за прозоре та доброчесне використання засобів ШІ під час підготовки статей.

5.2. У зв’язку з динамічним розвитком інструментів штучного інтелекту політика збірника щодо його використання може періодично переглядатися та вдосконалюватися, враховуючи можливі оновлення відповідних етичних стандартів та науково-публікаційних практик.